12 Березня 13:29

Студреспубліка - центр розумової активності

У зимовій грі за темою «Оптимальна для українця модель соціальної взаємодії (громадські структури та політичні партії нового типу)» взяли участь із півсотні найкращих...

...найрозумніших і найактивніших представників з усіх куточків України!

Серед них були і студенти, і бізнесмени, і політичні консультанти, й ідеологи нових структур – словом, контингент підібрався цікавезний. І своїми знаннями усі вони мали можливість поділитися, і чуже почерпнути, і нове вигадати.

Мальовничий куточок Карпат, селище Верховина, що на Івано-Франківщині, на чотири доби перетворився на центр розумової та навіть фізичної активності. Під час проведення Зимової Студреспубліки-ІІ ми жили за чітким розкладом: від засідання до роботи у групі, від роботи у групі до прийому їжі, від прийому їжі до нового засідання.

Між іншим, у нас були так звані «релаксивні заняття», на яких хореограф із Чернігова Алла Савчук навчала учасників "Зимової Студреспубліки" працювати не тільки розумом, а й ногами. Зокрема, студреспубліканці спробували станцювати віденський вальс для виступу на фінальній частині проекту – вечірці у класичному, камерному стилі.

Також радувала республіканська газета «Хроніки», яку випускала Іра Тіщенко, Студпрезидент України 2009 року. У "Хроніках" все, що відбувалося, було описано у смішній та легкозрозумілій формі, були і кумедні фото, малюнки, карикатури. А коли ти зранку до ночі говориш зарозумілі речі, то якраз простих слів тобі трошечки не вистачає. Ось «Хроніки» і рятували нас від "надповного" занурення. Проте воно все ж таки відбулося.

А до вечірки та фіналу гри треба було-таки дійти… До цього нас чекали виступи на пленарних засіданнях, малювання різноманітних схем у Power Point та на фліп-чарті, питання від експертів та керівника гри, інтерактивні оцінювання виступу кожного за критеріями зрозумілості та доступності викладу матеріалу, його новизни, безкінечні розпиття кави, а, якщо пощастить, Red bull'а, і... сон, знову-таки кому пощастило.

Врешті-решт, говорили один з одним, зверталися за психологічними консультаціями до отця Антонія (Антона Рудого), радилися з Михайлом Мінаковим, Гнатом Коробком, Олександром Бланком, Русланом Хасановим, Олею Коваленко, Русланом Павленком, Олексієм Голубовичем, Тарасом Плахтієм, Оленою Бояркіною, Оленою Сибіряковою, Олександром Копилом. І вибудували основні типи структур соціальної взаємодії: громадську організацію «Студентська республіка», що працювала за схемою мережі без керівного ядра, «фабрику думки» та політичну партію нового типу.

Перемогу та визнання найкращої на теперішній час структури одержав проект Студреспубліки, а учасники групи Максим Зевако (м. Чернігів) та Віра Андріюк (до речі, депутат Студпарламенту України, м. Івано-Франківськ) посіли, відповідно І та ІІ місця у проекті. Третю сходинку зайняв філософ, доктор наук Михайло Мінаков, вже згадуваний вище.

Цілком упевнена, що абсолютно всі змогли отримати для себе те, для чого приїхали у Верховину 24-28 лютого 2010 року.

Катерина Батрак, учасниця ЗиСР-ІІ, м. Чернігів